Хто ми як Церква у духовній сфері і ким ми маємо бути в земній сфері?

1. Ми — народ, посланий Богом у світ із пророчою благодаттю та мандатом поширювати Божу істину в нашому поколінні. Адже дух Христа є «духом пророцтва» (Об’явл. 19:10). Святий Дух — це Дух пророків і пророцтва. Саме тому ми за своєю суттю є пророчою Церквою. Такою Церква Христа була задумана від самого початку (Дії 2:17–18).

Благодать у цій церкві по суті є благодаттю апостольсько-пророчого служіння. Пророк — це той, кого Бог вибрав і особливо зодягнув Святим Духом, відокремив, щоб він чув, бачив і проголошував усю раду та оракули Господні (Єр. 1:5–12; Еф. 3:2–11; Ів. 16:13; 1 Кор. 2:10; Дії 2:1–4, 17–18).

2. Біблія — це пророча книга від Буття до Об’явлення. Перші п’ять книг Біблії, які часто класифікують як «Закон», були отримані та записані пророком Мойсеєм, а отже є пророчими словами. Авраам, батько завіту всіх народжених згори віруючих, був прямо названий Богом «пророком» (Бут. 20:7). По суті, згідно зі стандартами Святого Писання, ми, віруючі сьогодні, маємо пророчу спадщину (Гал. 3:13–15, 26–29).

3. У Христі сьогодні ми — як Ісаак. Ісаак успадкував пророчий корінь як обіцяна дитина пророцтва (Гал. 4:6, 28). Тому ми, як Церква, є пророчими. Яків був вибраним Богом сином Ісаака, щоб нести пророчу спадщину в майбутнє. Як пророк, він пророкував майбутнє Ізраїлю через своїх дванадцять синів (Бут. 49). Йосип успадкував той самий дух і проявив мудрість пророка, ставши правителем Єгипту.

4. Юда, син Якова-пророка, передав свою пророчу спадщину Давиду. Давид, хоч і був царем, сильно проявляв дух пророцтва, як ми бачимо в книзі Псалмів. Велич і перемоги стали можливими тому, що він ототожнив себе з успадкованим духом пророцтва — риком Лева з племені Юдиного (Ам. 3:7–8; Об’явл. 5:5–6). Ісус прийшов як «Син Давидів», з племені Юди. Ісус є втіленням духу пророцтва (Об’явл. 19:10–13). Отже, Його Церква — Церква, яку будує Ісус, — не може бути нічим іншим, як «пророчою Церквою».

5. Новий Завіт — це книга пророцтв, які здійснилися і які ще мають здійснитися (Об’явл. 17:17; Еф. 5:13–18). Фактично, остання книга Нового Завіту — книга Об’явлення — на сто відсотків є пророчою книгою. Тому ми можемо впевнено зробити висновок, що новозавітна Церква, переможна Церква Христа в цей останній час, є пророчим рухом. Тому неправильно, з біблійної та богословської точки зору, обмежувати себе визначеннями «баптистська», «п’ятидесятницька» або «харизматична» церква. Це сказано без будь-якої упередженості щодо цих деномінацій. Окрім того, ми належимо до руху «Слова віри». І батьки цього безпрецедентного руху в історії сучасного християнства — усі є «посланими пророками».

Хто ми як Церква? Ми — пророче нове покоління, послане Богом у наш світ! Кожен із нас, хто сьогодні є в цій церкві, має вибір — повністю ототожнити себе з цим пророчим поколінням. Але ми також повинні бути обережними й пам’ятати, що «двоєдушність» не приймається в Царстві Божому. Ніхто не може бути в двох місцях одночасно і при цьому отримати обітницю, яку Бог призначив (Як. 1:8).

У квітні 1999 року, під час особистого триденного посту та молитви, Господь відвідав мене і сказав: «Час рухатися вперед. Я хочу, щоб ти разом зі Мною підняв людей панування та царського мислення — вільних від гноблення, які ходять у дусі прориву та живуть у перемозі...»

Церква «Жива Благодать» — апостольсько-пророча церква, покликана підняти «царів і священників» для Бога з метою панування на землі в кожній сфері життя. Саме таку церкву Ісус відкрив мені (Своєму слузі Сідней Інносенту) і наказав будувати згідно з образом і планом, які були дані (Вих. 25:40).

Божий пророчий задум завжди полягав у тому, щоб мати на землі «царів і священників» (Вих. 19:5–6; Іс. 61:6; 1 Петра 2:9; Об’явл. 5:9–12; Іс. 60:1–4). Це означає, що ми — народ Божий, який глибоко усвідомлює, ким нас зробило викуплення. (Як написано в книзі «Увага! Царі приходять»). Завдяки цій свідомості Бог позиціонує нас як церкву, що приваблює еліту нашого суспільства (Іс. 60:1–4).

Ми — церква, яка тримає в полі зору й усвідомлює свій подвійний статус у викупленні та завітну відповідальність являти його на практиці: як царі — панувати на землі (Рим. 5:17), і як священники — служити Богові, представляючи Христа тим, хто не знає Бога (2 Кор. 5:17–20).

Як «царі» Божі на землі, ми отримали скіпетр праведності, щоб являти Боже праведне правління і владу в кожній сфері життя та суспільства. Як духовно, так і зовнішньо — навіть у тому, як ми одягаємося. Царі не вдягаються абияк! (Вих. 28:2). Через силу Божу ми покликані нищити діла диявола й руйнувати всі задуми темряви, а також — мудрістю Божою і розсудливістю — будувати системи та організації, що приносять рішення, які можуть походити лише від Божих дітей, у всіх сферах життя (Мк. 6:2; Йов. 29:11–25; Прип. 24:3–6).

Як «священники» Божі на землі, ми оправдані, щоб служити інтересам Бога, проголошуючи Його славу всім людям: молитися за спасіння та викуплення тих, хто ще не народжений згори через пізнання Ісуса Христа; свідчити чоловікам і жінкам, переконуючи їх прийти до Христа й стати членами Церкви (1 Петра 2:9; 1 Тим. 2:1–4; Лк. 14:23).

Ми — церква, покликана втілювати фізичну реальність молитви Ісуса: «Нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Мт. 6:10). Хіба ти не хочеш бути серйозним і вірним членом такої церкви? Я вірю, що це твоє бажання — саме тому ти читаєш це.

Ми покликані бути частиною пророчої програми та програми просування Царства (Мих. 4:1–2; Іс. 2:2–3). Ісус у Євангелії від Матвія 6:33 утвердив цей пророчий порядок денний як завіт, через який «усе інше» буде надприродно додаватися нам без молитви чи виснажливої боротьби за це. Ісая 65:17–25 яскраво змальовує пророчну картину того, як цей завіт виглядає в реальному житті.✝️✨

«МИ Є ЦЕРКВА, ЯКА НАГОЛОШУЄ НА ПРОРОЧІЙ ПРИРОДІ СЛОВА БОЖОГО, ПРАКТИЦІ БІБЛІЙНОЇ ВІРИ, ПОДЯЦІ Й ХВАЛІ, МОЛИТВІ, ЗІБРАННІ СВЯТИХ, СПАСІННІ / ВІДКУПЛЕННІ ТА ПОВНОТІ СВЯТОГО ДУХА».

Що це означає?

Ми є апостольсько-пророчою Церквою, наділеною пророчою благодаттю та мандатом царювати як царі й священики. На практиці це означає, що ми покликані наголошувати на таких пророчих реальностях, які ведуть до панування та переможного життя: ПРОРОЧА ПРИРОДА СЛОВА БОЖОГО, ПРАКТИЧНА БІБЛІЙНОЇ ВІРИ, ПОДЯКА / ХВАЛА, МОЛИТВА, ЗІБРАННЯ СВЯТИХ, СПАСІННЯ / ВІДКУПЛЕННЯ ТА ПОВНОТА СВЯТОГО ДУХА. (Іс. 2:1–3; Мих. 4:1–2; Іс. 11:1–4; Йоіл. 2:1–11, 15–19, 21–27; 2 Петр. 1:19; Дії 20:24–28, 32; 1 Ів. 1:1–2; Рим. 10:8–17; Дії 2:1–4, 17–21; Євр. 11:6, 32–35; Ів. 1:1–5; 1 Ів. 1:1–2; Дії 4:31; 1 Сол. 5:18; Єр. 30:19–21; 1 Тим. 2:1–4; Лк. 14:16–23; Еф. 5:14–18; Євр. 10:22–27 тощо).

Думаю, тепер ви починаєте бачити, яку саме Церкву Ісус будує разом з нами. Ми тут не як «жонглери» чи «розважальники», а щоб продемонструвати в цьому єдиному й реальному житті «життя з надлишком», яке Ісус приніс нам. (Ів. 10:10) Це — Божий порядок денний для Церкви останнього часу. (Мих. 4:1–2; Зах. 8:19–23)

Як Божий слуга і ваш пастор, саме це пророче бачення щодня спонукає мене слідувати за Ісусом усім серцем, усією душею та всією силою! Це — моя мотивація і причина, чому я проповідую так, як проповідую, говорю так, як говорю, і роблю все так, як роблю. Я — людина, пов’язана завітом, яка свідомо прийняла рішення догоджати та коритися Тому, Хто мене покликав, — Господу Ісусу Христу! Йому належить Церква. (Мт. 16:18) І Йому одному я віддаю і буду віддавати всю славу!!!

Чи будете ви слухатися Господа та слідувати за мною, коли я веду вас до вашого «багатого місця» у Христі? (1 Кор. 11:1, 2 Тим. 3:8-10, 1 Кор. 4:16, Филип. 3:17)

Прийми рішення, поки не стало запізно! Бо є велика різниця між «послідовником» і «відвідувачем». Лише послідовники можуть бути змінені силою Божою і приведені до величі. (Мт. 4:19)

«Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». (Мт. 6:10)

Важливість усвідомлення того, ким ми є як Церква у сферах духу, неможливо переоцінити. Адже на землі має бути так, як це визначено й задумано в Небесних реальностях. Те, ким ми стаємо і чого можемо досягти, починається з пізнання того, ким ми є. Бути в церкві й не знати, ким є Церква, за що вона стоїть і що покликана робити, — це позиція поразки.

У Діях 19:13–16 ми бачимо, як диявол повівся із синами первосвященника, які намагалися виганяти бісів іменем Ісуса. Злий дух запитав їх, кажучи: «Ісуса я знаю, і Павла знаю, а ви хто?» Якщо ти не знаєш, ким ти є у духовних сферах, ім’я Ісуса, хоч і є могутнім, не дасть тобі бажаного результату. Диявол боїться й шанує ім’я Ісуса лише в устах віруючих, які знають, ким вони є.

ПОСЛУХАЙТЕ: МИ, ЯК ОКРЕМІ ВІРУЮЧІ, Є ТИМИ, КИМ Є ЦЕРКВА, ДО ЯКОЇ МИ НАЛЕЖИМО! Ми можемо будувати своє життя лише за божественним зразком, даним для нашої церкви. Ти не можеш піднятися вище того, ким ти знаєш свою церкву. Ісус будує твоє життя відповідно до ВИДІННЯ, яке Він дав для Церкви. Коли пастор не має розуміння, якою має бути церква, і не має чіткого видіння від Ісуса, тоді все, що видно, — це лише гра в релігію.

Тому життєво важливо знати, ким ми є як Церква! Наші очікування в житті як відданих членів церкви мають випливати з того, ким Церква покликана бути.

У перших трьох частинах цих вчень ми побачили коротку, але водночас детальну картину того, ким ми є як Церква і ким маємо бути. А саме: (1) апостольсько-пророчна церква; (2) церква царів і священників; (3) церква, що наголошує на пророчій природі Слова Божого (Писання), практичній біблійній вірі, подяці/хвалі, молитві, зібранні святих, спасінні/викупленні та повноті Святого Духа.

У повноті існує 21 грань того, ким ми є і ким маємо бути як Церква Ісуса Христа. Але на цей час, за спрямуванням Святого Духа, ми відкриємо лише 16 граней того, ким ми є і ким маємо бути. Перші три ми вже розглянули. Тож перейдемо до наступних 13 граней того, ким ми є у духовному вимірі і ким маємо бути у фізичному:

4. МИ — ЦЕРКВА ВЕЛИКОЇ СИЛИ ТА БАГАТОГРАННОЇ МУДРОСТІ БОЖОЇ:

Це означає, що Бог призначив нас бути сповненими Його сили та мудрості й проявляти їх, щоб панувати на землі. Роблячи це, ми представляємо Христа у світі в усіх сферах життя, де ми поставлені завдяки нашим різноманітним дарам, покликанням і професіям. Невіруючі мають бачити різницю між нами за результатами, яких ми досягаємо. (Йоіл. 2:1–11; Пс. 109:1–3; 1 Кор. 1:18–30; Дії 1:8; Ів. 14:12; Марк 6:2; Еф. 3:10–11; Еф. 5:14–18)

5. МИ — ЦЕРКВА НАДПРИРОДНОГО:

Це означає, що наша справжня природа як народжених згори віруючих є надприродною (Ів. 3:6–8). Як церква і як окремі особи, ми не повинні бути «звичайними». Ми перебуваємо в цьому житті як «боги», щоб чинити діла, подібно до Бога Отця, згідно зі Словом Божим (Ів. 20:21). Ми маємо жити надприродним природно (Пс. 82:5–6; Ів. 10:35; Йоіл. 2:1–11). Насправді люди цього світу, спостерігаючи за нами, мають дійти висновку й сказати: «Боги зійшли до нас у людському вигляді» (Дії 14:11).

Чи бачиш ти свою церкву — церкву, яку будує Ісус? Чи бачиш ти, ким ти маєш бути? І чи можеш ти побачити себе одним з активних і плідних членів цієї церкви? (Мт. 4:19; Ів. 15:16)

Ласкаво просимо до церкви, яку будує Ісус! І наступного разу не забудьте привести когось нового, щоб він зустрівся з Ісусом!

Ми живемо в дуже руйнівному та дезорієнтованому поколінні. Люди бігають туди й сюди і не можуть зосередитися та вкорінитися ні в чому в житті. Найбільш тривожним є те, що більшість християн потрапляє в ту саму категорію. Як сказав апостол Павло, вони коливаються та носяться різними вітрами привабливих учень. У результаті цього вони не здатні розвинути таку необхідну віру, яка змінює життя.

«Чому?» — дехто може запитати. Тому що віруючі не знають, ким вони є! Ми повинні знати, ким ми є як Церква і як члени Церкви, щоб діяти з владою в духовних сферах. (Ів. 1:20–27; Дії 19:13–16). Ми продовжуємо розглядати: «ким ми є як Церква і ким повинні бути на землі»:

6. Ми — Церква синів і дочок Божих (Рим. 8:19–22). Кілька років тому Господь сказав Своєму слузі: «Я призначив тебе бути маяком надії для твого покоління. Ти відповідальний за те, щоб вивести це покоління з рабства зла та розбещеності. Адже народи чекають побачити Мою славу в тобі — у Моїх синах і дочках, до яких вони будуть притягнуті». Пророчо це означає, що Бог запрограмував невіруючих (тих, хто не народжений згори) бути в пошуку «синів Божих».

Як Церква і як народ Божий, так, ми є народженими згори віруючими, але ми повинні зростати до духовно зрілих синів і дочок Божих. (Гал. 4:1; Євр. 5:12–14; Євр. 6:1–3; 1 Кор. 13:11; Еф. 4:11–14). Саме тому в цій Церкві ми не можемо довго терпіти духовне дитинство.

7. Ми — Церква спасителів і носіїв рішень у різних секторах суспільства та економіки (Овд. 1:17, 21; Мт. 5:13–16): Як пророча Церква, Бог поставив нас як «спасителів», щоб приносити рішення проблемам, з якими стикається людство, у всіх сферах життя та суспільства, до яких покликаний кожен із нас. Це також вказує на те, що ми є Церквою, з якої постануть видатні люди на всіх «горах» суспільства, звершуючи великі звершення в таких сферах, як освіта, наука, технології, інновації, винаходи, дизайн і мистецтво, медіа, музика, підприємництво, медицина, державне управління, законодавство, право та багато іншого. (Пс. 86:3–7). Про нас говоритимуть: «Цей видатний чоловік або жінка — член тієї Церкви».

Пророчо кажучи, ми живемо в дні, коли багато хто в Церкві підніметься з таким самим рівнем пророчої мудрості, як у Йосипа та Даниїла, і буде діяти в надприродному в різних секторах суспільства та економіки. (Еф. 3:10–11; Бут. 41:38–41; Дан. 1:19–20; Дан. 5:8–12).

Чи бачимо ми, ким ми є і ким повинні бути? Ідіть і розкажіть багатьом, ким ми є як Церква!❤️✝️

Друзі, пам’ятайте: ви є тим, про що ви думаєте (Прип. 23:7). Тому продовжуйте зосереджуватися та роздумувати над Божим баченням для нашого життя!

Ми продовжуємо розглядати, ким ми є:

8. Ми — Церква, людей, які мислять можливостями, та творців історії (Йоіл. 2:1–11; Марк. 6:23; Ів. 14:12). Бачення, яке привело до видання книги «Увага! Царі йдуть», — це не що інше, як бачення людей, які мислять можливостями та творять історію; тих, хто здійснює духовну й святу революцію в силі Святого Духа та в мудрості Божій (Іс. 61:4–11; Зах. 4:1–10).

9. Ми — Церква як «місто» або «народ» на вершині гір (Іс. 2:2–3; Мих. 4:1–2; Мт. 5:14–16; Іс. 60:1–22). Це означає, що ми покликані бути пророчою мега-церквою (з великої кількості людей), яка функціонує як велике місто, привертає увагу всіх народів і сягає глобальної спільноти.

10. Ми — Церква в одному місці, але всюди — «Церква без стін» (Зах. 2:3–5; Мт. 28:19–20). Ми — апостольсько-пророча церква в Україні. Це робить нас передусім місіонерською та євангелізаційною церквою з глобальним баченням. Це, серед іншого, означає, що будь-якому посвяченому члену цієї церкви, який подорожує або переїжджає до іншого міста в Україні чи за її межі, рекомендується не приєднуватися до іншої церкви, а молитися та розпочати «домашню групу» як виконання Божого Слова та мандату, даного нам (Дії. 8:4–6, 12–17; Марк. 16:20; 2 Кор. 5:10, 17–20).

Посвяти себе Божому баченню — і ти здивуєшся, як Бог прикрасить твоє життя!❤️

Одним із головних принципів Царства Божого є бачення (видіння). Те, чого ми не бачимо ясно, Бог не буде здійснювати. (Єр. 1:11–12). Ми повинні як церква спільно побачити Божий план для нас, щоб Бог явив Свою могутність заради нас. Тому ми продовжуємо відповідати на дуже важливе запитання: «Хто ми як церква?»

11. Ми — церква людей прориву і тріумфу (Йоіл. 2:7–8; Мих. 2:10–13; Іс. 45:1–3; Йов. 22:28–30; Соф. 3:14–20; Еф. 6:10–18; Як. 1:2–8). Це означає, що ми — цілеспрямований народ, сповнений Божої віри, яка ґрунтується на пророчій природі Слова Божого та силі Святого Духа. Ми маємо внутрішній потенціал, таланти й дари від Бога для виконання мандату панування згідно з Бут. 1:26–28. Ми не здаємося, але тримаємося віри, прориваємо нові межі й звершуємо подвиги. Для нас немає «кращого вчора». Ми переходимо від одного успіху до іншого. (Прип. 4:18; Іс. 43:18–20)

12. Ми — Церква, що піднімає фінансові стовпи пророчих останніх днів (Повт. Зак. 8:17–18; Повт. Зак. 28:1–2, 11–12; Іс. 1:19; Іс. 60:1–7; Аг. 2:7–9; 3 Ів. 2; Прип. 10:22; 2 Кор. 8:9).Однією з головних характеристик цієї церкви, показаної Божому слузі, є фінансове процвітання. По суті, однією з ключових пророчих програм Бога для церкви кінцевого часу є завітне багатство та достаток. Про наше покоління скажуть: «Коли ти приходиш у ту церкву, бідність і нестача залишаються в минулому».

Через розуміння та послух пророчим вимогам завіту багатства ми побачимо, як чоловіки й жінки стають великими управителями багатства та значної власності. Зверніть увагу — це завітне багатство, а не просто багатство. Є два види багатства: багатство, що походить від Бога, і багатство, здобуте людськими зусиллями. Різниця в тому, що багатство від Бога не приносить смутку і є захищеним від світових криз. (Повт. Зак. 8:17–18; Прип. 10:22; Екл. 5:18; Прип. 13:11; Мт. 6:19–21)

Причина, з якої Бог виливає завітне багатство на Церкву, полягає в тому, щоб віруючі використовували його для поширення Його Царства та утвердження Його цілей на землі. (1 Хр. 29:1–3; 2 Кор. 8:1–5)

Тож ходімо за цим баченням і звершуймо подвиги для Царства Божого!❤️

Друзі, чи починаєте ви розуміти, ким ми є як церква і ким маємо бути в очах Бога та Ісуса, будівника Церкви?

А тепер давайте розглянемо наступні дві сторони того, ким ми є як церква:

13. Церква з особливим фокусом на благочестиве сімейне життя та виховання праведних дітей(Мал. 2:15; Бут. 2:18–25; Бут. 18:19; Євр. 13:4).

Головна Божа мета для сім’ї — виховувати благочестивих і праведних дітей у Божих шляхах. Бог бажає наповнити землю людьми, що бояться Його. Як церква, ми покликані виконати Божу місію щодо сім’ї та шлюбу в нашому поколінні.

Це також означає, що служіння чоловікам, жінкам і дітям буде здійснюватися цілеспрямовано та спеціалізовано. Лише богобоязливі й «цілісні» чоловіки та жінки можуть виховати благочестивих дітей, які будуть до вподоби Богові.

14. Ми — церква з особливим фокусом на молодь віком від 15 до 45 років:

Коли Бог показав Своєму слузі видіння на основі Йоіл. 2:1–11, люди, яких він бачив, були переважно молодими чоловіками та жінками. Вони були надзвичайно ревними, сповненими Божої сили, брали відповідальність і звершували подвиги в усіх сферах життя. І тоді Господь сказав: «…народ новий, якого раніше не було, і після них такого вже не буде». Так він зрозумів, що Ісус говорив про пророчий рух кінцевого часу! (Дії 2:17–18; Ам. 8:11–13; Прип. 22:6; Плач Єр. 3:27)

Примітка: щоб творити історію та здійснювати духовні революції, Бог завжди використовує молоде покоління як каталізатор. Саме тому диявол відчайдушно намагається звабити молодь і втягнути її у свої пастки, щоб заволодіти їхніми душами. Тому батьки повинні стояти на колінах у заступницькій молитві, доки не побачать, що їхні діти утверджені в Христі.❤️✝️

Минулого тижня ми зупинилися на 14-му боці того, ким ми є як церква. Тепер давайте розглянемо дві останні з 16 сторін того, ким ми є як церква:

15. Ми — церква, в якій хвороби та недуги не мають влади над тілом святих через віру (Мт. 8:17; Мт. 4:23–24; Мт. 9:22).

Бог піднімає нас як армію прориву та перемоги. Ця армія Божа, за пророчим задумом Бога, — ніхто серед нас не буде немічним через хвороби чи недуги (Йоіл. 2:1–11). Написано: коли Бог вивів їх, не було між ними жодного хворого (Пс. 104:37).

Друже, у цій церкві тобі не потрібна особлива молитва за зцілення. Усе, що тобі потрібно, — це зустріти Ісуса під час наших церковних зібрань. І коли проповідується Слово, помазання зцілення є присутнім, щоб зцілювати від будь-якої хвороби (Лк. 5:17; Пс. 106:20). Нехай твоя віра оживе для надприродного зцілення!

16. Ми — церква відмінності та досконалості, церква честі та слави (Соф. 3:14–20; Мих. 4:1–2; Рим. 8:29–30).

Як пророча церква та народ порядку денного останніх днів, ми позначені тим, щоб бути іншими та виявляти досконалість скрізь, де нас представляють. Нам призначено бути «прославленими» як церкві, так і окремим особам.

Україна і весь світ ось-ось побачать новий тип віруючих. Вони — на вершині гори, а їхнє життя та дії — немов промінь великого світла, що сяє і виганяє всяку темряву.

Ось хто ми є. Ось ким ти маєш бути!❤️✝️